ОБЛУ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до облу́дник. — Катрусю-серденько, то кого ж ти любиш? — запитувала цікава подруга. — Кого? Нікого. — Ой облуднице, не висотуй терпіння (Мельн., Коли кров.., 1960, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 530.