ОБЛІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБЛІПИ́ТИСЯ, ліплю́ся, лі́пишся; мн. облі́пляться; док.
1. Забруднювати себе чим-небудь липким, клейким. В дорозі нидіє [чумак] двадцяту вже неділю. Обшарпавсь до рубця, в коломазь обліпивсь (Г.-Арт., Байки.., 1958, 46).
2. тільки недок. Пас. до облі́плювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 527.