ОБМА́РА, и, ж., діал. Привид. — Та не бійтеся. Я — людина, а не якась обмара (Вас., Вибр., 1950, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 534.
Що oзначає слово - "обмара"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.