ОБМЕРЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМЕРЕ́ЖИТИ, жу, жиш і ОБМЕРЕ́ЖАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Оздоблювати що-небудь мережкою. * Образно. Гляньте, як блідо-зелену листату шерепу капусту обмережав місяць золотими ниточками (Вас., II, 1959, 195).
2. перен. Обрамляти щось яким-небудь оздобленням. Вона той двір обмете й обмиє, і хату обмережить цяточками й рожами (Ю. Янов., І, 1954, 260).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 537.