ОБМОЛО́Т, у, ч.
1. Дія за знач. обмолоти́ти, обмоло́чувати 1, 2. Щоб зерно під час обмолоту не подрібнювалось, кількість обертів барабана молотарки доводять до 600-700 на хвилину (Колг. Укр., 7, 1957, 21); — Може б, у обмолот пустити комбайни? — вагався голова (Ле, В снопі.., 1960, 47).
◊ Бра́ти (взя́ти) в обмо́лот кого — рішуче впливати на кого-небудь, змушувати до певних дій, учинків. Артільні трударі, галасливе жіноцтво, яке не раз брало Оксена в такий обмолот, що він не знав, куди подітися.., — ішли поволі, спідлоба позираючи на німецьких солдат (Тют., Вир, 1964, 403).
2. Намолочене зерно. В людини велике завжди колишеться з дрібним, і думки її схожі на свіжий невіяний обмолот, де разом лежать зерно й полова (Стельмах, II, 1962, 121).
3. Закінчення молотьби. Як тільки почне йому Лукія Назарівна про курорт, то він аж підскакує..: — Після силосування! Після збиральної! Після обмолоту! (Гончар, Тронка, І963, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 542.