ОБМІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 539.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ОБМІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Який міститься на межі, біля межі; який позначає межу. Обміжний знак.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 539.