Що oзначає слово - "обов'язок"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ОБО́В’ЯЗОК, зку, ч. Те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слід безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власного сумління. Яко син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почував себе до обовязку віддати працю свого життя.. простому народові (Фр., І, 1955, 31); Праця в СРСР є обовязком і справою честі кожного здатного до праці громадянина (Конст. СРСР, 1963, 5); Обовязок кожного моряка допомогти іншому морякові, який терпить у морі лихо (Кучер, Голод, 1961, 342); // перев. мн. Певний обсяг роботи, сукупність справ, межі відповідальності і т. ін., що визначаються відповідним званням, посадою, родинним станом тощо. Тепер він вже мав обовязки — його посилали пасти корови (Коцюб., II, 1955, 307); Старшина Багіров тим часом виконував обовязки командира взводу, а потай мріяв, що йому дадуть штурмову групу (Гончар, III, 1959, 237).

Вико́нуючий обо́в’язки див. вико́нуючий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 548.