ОБОРІ́Г, ро́гу, ч., с. г. Повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя і т. ін. Його оборіг стоїть.. далеко на горі, треба сіно здалека носити (Коб., III, 1956, 441); Спати пішли всі під оборіг на сіно (Вільде, Сестри.., 1958, 7); // Кількість сіна, що вміщується під такою повіткою; стіжок. Штефан у лісі вичистив таке поле, що три обороги сіна можна на нім накосити (Укр.. казки, 1957, 312).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 550.