ОБРА́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обра́дувати. Бригадир, обрадуваний увагою до своєї роботи, став жваво розповідати, як виникла думка будувати.. безлісні ферми (Гончар, Тронка, 1963, 209).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 559.