ОБРА́ЖЕНО. Присл. до обра́жений 2. Доря ображено чмихнув і підняв вгору біласті чубки (Коцюб., II, 1955, 367); Наймит ображено поглянув на хазяїна (Стельмах, І, 1962, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 560.