ОБРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обра́ти. В чарах кохання моє дівування, Хочу я вільно, як пташка, прожить: Вільне обрання і вільне кохання, Серденьку воля, як хоче любить! (Пісні та романси.., II, 1956, 198); Обрання ж реєстровцями Косінського на гетьмана цілого руху народного перевернули владолюбну душу Григора Лободи (Ле, Наливайко, 1957, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 563.