ОБРИСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обрисува́ти. Се був молодець літ, може, 24, — .. високий а тонкий, з лицем дрібним і чудно.. обрисованим, але блідим. (Фр., І, 1955, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 566.