ОБРИСО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ОБРИСУВА́ТИСЯ, у́ється, док.
1. Виразно окреслюватися, виділятися на якому-небудь фоні. Масивна, трохи незграбна поетова постать чорним силуетом обрисовувалась вгорі, підсвічена знизу ліхтарями (Дмит., Розлука, 1957, 31); Ось у темряві вже обрисувалися силуети пароплава (Трубл., Шхуна.., 1940, 189).
2. перен. Ставати ясним, очевидним; виявлятися. У спорах місцевих діячів робітничого руху цей напрям ["економізм"] обрисувався вже в 1894-1895 роках (Ленін, 25, 1972, 94).
3. тільки недок. Пас. до обрисо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 566.