Що oзначає слово - "обруч"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


О́БРУЧ, присл., розм., рідко. Те саме, що по́ряд.

ОБРУ́Ч, а, ч.

1. Зігнута кільцем металева, дерев’яна і т. ін. штаба; о́бід. — Що це воно за пані!.. Чи надула спідниці, чи намостила обручів під сукню, що така товста (Н.-Лев., III, 1956, 63); Дрібну рибу ловлять сіткою на круглому обручі (Ю. Янов., II, 1958, 46); Цвіте садок. І дітвора в алеях обручі ганяє. А я один (Сос., І, 1957, 147); // Залізна, дерев’яна і т. ін. штаба, яку набивають на бочку, діжку і т. ін. для скріплення. Іванко став, і коли мізинцем ударив у бочку, обручі порвалися й пиво розіллялось по землі (Калин, Закарп. казки, 1955, 116); Свистів стругом бондар, що тут, у чорній печері, .. робив обручі (Коцюб., II, 1955, 125); Скриня.. при світлі лампи виблискувала залізними обручами (Панч, II, 1956, 33); // Те, що має форму кола, схоже на коло. Стеля мала на собі одну-однісіньку оздобу — виковану з каменя.. півкулю.., обведену блискучим золотим обручем (Фр., VI, 1951, 109); * Образно. Сонце вже добре перехилилося через обруч зеніту (Вільде, Повнол. діти, 1960, 369); * У порівн. Твердим крижаним обручем оповив його [Київ] могутній Дніпро (Скл., Шлях.., 1937, 325).

2. Металева, дерев’яна і т. ін. прикраса у вигляді кільця, яку носять на голові, руках або ногах. Увіходить Йоганна, розкішна вбрана: .. на голові штучний убір з золотих обручів, шпильок, гребінців і сітки (Л. Укр., III, 1952, 177); Одягнена в царське вбрання, обтяжена всілякими регаліями, .. з перснями й обручами на руках, вона здавалася склепищем коштовностей (Скл., Святослав, 1959, 215).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 572.