ОБРЯДО́ВІСТЬ, вості, ж. Система культових або звичаєвих обрядів. Батько сам молився довго й голосно, а часто висміював у своїх анекдотах попів і обрядовість (Думки про театр, 1955, 29); Радянська святковість і обрядовість не тільки прикрашає побут трудящих, а й служить важливим засобом комуністичного виховання (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 574.