ОБСИ́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до обси́пувати. Ми з шофером, обсипувані холодним дощем,.. щоразу пірнали в воду й болото (Ю. Янов., Київ. опов., 1948, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 577.