ОБСМИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСМИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Смикаючи донизу, поправляти, опоряджати на собі одяг, вбрання. Маленька панночка вертілась та обсмикувалась, як пташка (Н.-Лев., І, 1956, 170); Гості поквапливо підводилися обсмикувалися, підтягували пояси і чалми (Тулуб, Людолови, II, 1957, 292); Семенець обсмикавсь, обтрусився й мовчки поліз в кишеню (Вас., II, 1959, 49).
2. Пас. до обсми́кувати 1, 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 582.