ОБСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Ретельно оглядати, перевіряти що-небудь. Роз’їзди князя Корецького сьогодні до обіду обстежили кругом місцевість на три милі (Кач., Вибр., 1953, 84); Вдень він спуститься й туди, в машинне відділення, все обстежить, обнишпорить (Гончар, Тронка, 1963, 245); — Через тиждень-два я сам навідаюсь. Обстежу об’єкт (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 154); // З’ясовувати загальний стан здоров’я, характер захворювання і т. ін. Іонізоване повітря має застосовуватися в умовах поліклініки, де хворого попередньо обстежують і встановлюють доцільність лікування його цим методом (Наука.., 4, 1961, 50); — Зніміть до пояса одежу І, прошу, ляжте. Я обстежу… (С. Ол., Вибр., 1959, 230).
2. Оглядаючи що-небудь, знайомитися з чимось, розвідувати або досліджувати щось. Інженери.. їдуть.. обстежувати Дніпро та його пороги (Гончар, II, 1959, 313); Експедиція мала і наукові завдання: обстежити береги Каспію.., вивчити побут місцевого населення (Видатні вітч. географи.., 1954, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 585.