ОБСТО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обсто́ювати. Активний порадник, наполегливий у обстоюванні своєї думки й ініціативний інженер-дослідник — таким він особливо подобався Мухтарову (Ле, Міжгір’я, 1953, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 586.