обстри́жини = постри́ж[ч]ини = по́стриг — старовинний обряд першого стриження дитини, якій минув рік; з Початкового літопису довідуємося, що княжат перший раз стригли на п’ятому чи на сьомому році; дитину садовлять на розстеленому кожусі вовною доверху або на коноплях (це робить баба-сповитуха, а обряд пострижин здійснюють кум — щодо хлопчиків, а кума — щодо дівчаток); волосся вистригається з чотирьох сторін; батько кидає трохи грошей, щоб дитина була багатою й щасливою; як культова подія приурочувалася здавна до осінніх свят.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 409.