ОБТИ́КАТИСЯ див. обтика́тися.
ОБТИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБТИ́КАТИСЯ, и́чуся, и́чешся, док. Обтикати себе чим-небудь. Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить (Сл. Гр.); // Прикрашати собі голову квітами. По садочку я ходила не находилася.. Та нарвала й барвіночку та й обтикалася (Чуб., V, 1874, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 589.