Що oзначає слово - "обтяжений"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ОБТЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтя́жити. Клониться дерево, плодом обтяжене (Фр., XI, 1952, 75); Партизани обтяжені зброєю — у кожного бійця по два автомати або карабіни (Воронько, Казка.., 1957, 74); Я такий обтяжений службовою працею, що не маю навіть часу пройтися на свіжім повітрі (Коцюб., III, 1956, 257); Зустріч двох колон, хай навіть пошарпаних, втомлених, обтяжених масою хворих та поранених, якось одразу взаємно посилила, збадьорила людей (Гончар, II, 1959, 126); Писати.. тоді, коли чоловік перевтомлений і має обтяжену клопотами голову, дуже трудно (Коцюб., III, 1956, 293); Полювання не клеїлось не лише для Перехреста, обтяженого невизначеним очікуванням продовження розмови (Ле, В снопі.., 1960, 16); * У порівн. Вона стоїть мовчазна, з пониклою головою, наче обтяжена важкими думами (Гур., Новели, 1951, 57); // обтя́жено, безос. присудк. сл. — Вас обтяжено нечемним дорученням, і прошу пробачити, що висловлюю своє незадоволення саме вам (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 24); Починає [Ганна] приглядатися до нього [до годинника] ближче. Той самий, що його затямила ще дитиною, що бачила його завжди, коли приїздила з школи додому, але одну вагу обтяжено якоюсь старою заржавілою мутрою (Круш., Буденний хліб.., 1960, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 595.