ОБТЯ́ЖЛИВО. Присл. до обтя́жливий. Він був схожий на ломового візника, що раптом розбагатів і, купивши чужий одяг, обтяжливо натягнув його на себе (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 595.