ОБУМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. обумо́вити. Твори письменника виховують не тільки читача, а й його самого. Кожний рядок є наслідком не лише попереднього розвитку особистості, а якоюсь мірою і обумовленням її подальшого розвитку (Вітч., 12, 1968, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 596.