ОБХІДЦЯ́МИ, присл., рідко. Кружним шляхом; в обхід. Дід обхідцями зайшов з другого боку (Хотк., І, 1966, 82); * Образно. [Євгеній:] Се трошки делікатна історія, тож я позволю собі говорити не прямо, як і що, а тілько так, обхідцями (Фр., IX, 1952, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 599.