ОБЧИ́КАНИЙ, а, е, розм. Обрізаний, укорочений. Високе кудлате чоло, здорові кудлаті довгі вуса… — все це так не приставало до куцого, обчиканого піджака (Н.-Лев., І, 1956, 579).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 603.