ОБШИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБШИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.
1. Обшивати себе чим-небудь з усіх боків, по всій поверхні. * Образно. Но Турн байдуже, не скривився, Бо, бач, булатом ввесь обшився І був, як в шкаралупі боб (Котл., І, 1952, 258).
2. розм. Шити для себе все необхідне. — Як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав [Серединський] до мене підступати (Н.-Лев., І, 1956, 123).
3. тільки недок. Пас. до обшива́ти 1, 2. — Зайдімо, Пантелеймоне Гавриловичу, — запросив Турбай Лозового до майбутнього дитсадка. Тут уже обшивалася дранкою стеля (Руд., Остання шабля, 1959, 395).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 606.