ОБШМУ́ГЛЯНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до обшмугля́ти. Парабелум був обшмугляний, блискучий, плямистий, мов саламандра, стріляний-перестріляний (Загреб., Європа 45, 1959, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 607.