ОБІСІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже обриднути; остогидіти. [Писар:] Ну вже мені ця статистика обісіла, аж нудно робиться, як згадаю про неї! (К.-Карий, І, 1960, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 507.