ОГА́РОК, рка, ч., діал. Недогарок. У хатині застав [Степан] усе в порядку. Не гаючись, засвітив огарок свічки і розпалив у пічці (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 83); Інтенсифікатор нагнітався під великим тиском через довгу залізну трубу, яка поступово в руках робітників перетворювалася в невеличкий огарок (Руд., Вітер.., 1958, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 613.