ОГОВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оговори́ти. Після тієї зустрічі були ще й інші, неоговорені, а інколи й оговорені мовчазно, самими серцями (Чаб., Тече вода.., 1961, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 617.