ОДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Те саме, що обдаро́вувати. — Але що правда, то правда: природа надзвичайно щедро одарувала його (Вас., III, 1960, 232); * Образно. Пробуджена оновлена земля вільно парувала, грала соками, щедро одарувала трудівника (Горд., Сильніше смерті, 1946, 22).
Одаро́вувати по́глядом (усмі́шкою і т. ін.) — те саме, що Обдаро́вувати по́глядом (усмі́шкою і т. ін.) (див. обдаро́вувати). Текля щодня наглядала за роботою трактора, ясною усмішкою одаровувала запорошеного Сеня (Горд., Дівчина.., 1954, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 623.