ОДНОГРОМА́ДНИК, а, ч., іст. Селянин, що належав до тієї самої громади, що й інші.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 634.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ОДНОГРОМА́ДНИК, а, ч., іст. Селянин, що належав до тієї самої громади, що й інші.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 634.