ОДНОДЕ́НКА, и, ж.
1. ент. Комаха, що живе дуже короткий час (від кількох годин до кількох днів). Метелик-одноденка.
2. перен. Про щось короткочасне, скороминуче, таке, що має значення, вагу протягом недовгого часу. Українська новелістика в 30-і роки дала велику кількість оповідань, присвячених темі пильності.. Це були штампи авантюрної, кримінальної новели — одноденки з малою напругою ідейно-емоціонального впливу (Рад. літ-во, 3, 1957, 22); Замість наївних плакатних одноденок [для дітей] .., очевидно, потрібні твори, що справді здатні ввійти в юну душу (Літ. Укр., 8.І 1965, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 634.