ОДНООСОБО́ВИЙ, а, е. Який приймається або здійснюється однією особою. Будівництво комунізму — жива, творча справа, вона не терпить канцелярських методів, одноособових рішень, ігнорування практичного досвіду мас (Ком. Укр., 10, 1964, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 637.