ОДНОСЕ́РДЯ, я, с., рідко. Одностайність, згода. Нема односердя між батьком та сином.., Навіть не дружні брати між собою, як перше бувало (Ант. літ., 1938, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 638.