ОДНО́ХІДЬ, ході, ж. Біг коня, оленя і т. ін., при якому тварина ступає спершу обома правими ногами, а потім обома лівими. Кінь ішов рівною однохіддю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 285).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 640.