ОДНОЧАСТИ́ННИЙ, а, е. Який складається з однієї частини. Хорошу оцінку одержав одночастинний фортепіанний концерт М. Дремлюги (Мист., 1, 1965, 3); Одночастинний кінофільм.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 640.