ОДНОЩО́ГЛОВИЙ, а, е, мор. Який має одну щоглу; з однією щоглою. Коли сигнальник невеликого однощоглового сейнера "Стріла" Володимир Гейко опритомнів, то побачив навколо себе воду (Ткач, Моряки, 1948, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 640.