ОЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОЖИ́ТИСЯ, оживу́ся, оживе́шся, док., діал.
1. тільки недок. Оживати. [Муза:] Співай же за мною Про те, як весною Усе оживається знов (Л. Укр., І, 1951, 155).
2. Обживатися. Оживсь у нашому селі, та й живе і оженивсь у нас (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 647.