ОЖИ́НОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ожи́нка. Да нема цвіту найсинішого над ту ожиноньку (Укр.. пісні, І, 1964, 430).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 649.