ОЗЕ́РЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до озе́рц́е. 1. Ой, у полі озеречко, Там плавало відеречко (Укр.. лір. пісні, 1958, 312); Мухамедов повільно йде понад невеличким степовим озеречком, густо зарослим осокою (Донч., І, 1956, 111); * У порівн. Очі в Югини, як два озеречка, переповнилися сльозами (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 518).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 653.