Озлість, лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 45.
Що oзначає слово - "озлість"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.