ОЗО́НИСТИЙ, а, е. Який має великий вміст озону, насичений озоном. Дощ напускається.. — Весна, — з насолодою подумав Черниш, вдихаючи посвіжіле озонисте повітря (Гончар, III, 1959, 394); Ледь-ледь ще повіє десь літом: Медами гречаного цвіту, Озонистим духом грози (Гірник, Сонце.., 1958, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 657.