ОКРЕ́МІШНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до окре́мішній. Розуміється.., що вже само поняття "правди" вимагає, щоби в літературі змальовані були і всі національні окремішності даного народу (Фр., XVI, 1955, 13); Хвилинами його обіймало почуття окремішності, відчуття самотності серед цього рою юнаків і юнок, що невгамовно гуркотіли, заклопотані своїми турботами (Коцюба, Нові береги, 1959, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 678.