ОКСЕЛЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Те саме, що вторува́ти11, 3. Приспів: а журавка ходить — пробирає аж до сліз. Дівчина ж одна виводить, всі ж — окселентують вниз (Тич., Зростай.., 1960, 44); Феоктистов окселентував йому: — Вам щастить, колего: візи на той світ не буде, хе-хе! (Кач., II, 1958, 327); Двоє молодих соловейків навперейми дощебечують нічні арії, жаби з далекого Дніпра окселентують (Дн. Чайка, Тв., 1960, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 683.