ОКУЛЯ́НТ, а, ч. Рослина, прищеплена методом окулірування; окулірувана рослина. Восени він [І. В. Мічурін] виписав дички сибірської яблуні і посадив їх у своєму розсаднику. В кінці літа другого року заокулірував їх культурними сортами. Минула ще одна зима. Окулянти проросли (Юним мічур.., 1955, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 685.