ОКУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОКУРИ́ТИСЯ, окурю́ся, оку́ришся, док. Те саме, що обку́рюватися 1, 5. Почало світати. Ліс посірів, окурювавсь туманом… (Мирний, І, 1954, 174); Якийсь бриг ішов назустріч під барвистим невідомим прапором і окурився пороховим димом салюту (Тулуб, Людолови, II, 1957, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 687.