ОЛЕОГРА́ФІЯ, ї, ж.
1. Літографічний спосіб відтворення картин, написаних олією.
2. Копія картини, зроблена цим способом. Велика хата пофарбована синім, по стінах картки друковані, яскраві малюнки, олеографії, між іншим, портрет Фрідріха Вільгельма IV (Л. Укр., IV, 1954, 220); Курочкін оглянув простору кімнату, стіни, заліплені олеографіями в рамках (Рибак, Час.., 1960, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 688.