ОЛІ́ВЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до оліве́ць. — У бібліотеці в Харкові є рукопис "Бур’яну" .. олівчиком. Я піввіку писав олівцем (Веч. Київ, 9. І 1971, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 689.